Батьки Рити вже літні, вона має старшу сестру. Її батько придбав у держави велику квартиру. Він був сімейною людиною із двома маленькими дітьми. Згодом сестри подорослішали. Старша вийшла заміж, наро дила дитину, відразу після цього роз лучилася і разом із сином повернулася до батьків. Через кілька років Рита вийшла заміж і прописалася у квартирі чоловіка. На той момент всі поспішно приватизували своє житло. Батько, мати, старша дочка та її дитина були прописані у квартирі. Про Риту вони не згадали. Лише за кілька місяців Рита випадково дізналася про приватизацію. “А як же я?” Батьки були шоkовані та відповіли:
– Хіба можна було тобі брати участь у приватизації? Хіба ж ти не прописана в іншому місці? – З іншого боку, це можливість для тебе самостійно отримати квартиру. А якщо ні, то ми переоформимо пізніше. Звісно, Рита не отримала квартири від держави. У попередні роки вона кілька разів намагалася почати розмову про спадщину. Батьки відмахувалися і казали: “Давай зробимо це згодом”. Звичайно, ніхто ніяких дій не робив. Рита торкнулася теми переоформлення квартири, коли батьки вийшли на пенсію.
– Скільки ще можна? Ви ж дві сестри – дві спадкоємиці! Ви не можете поділити квартиру? Давайте жити в гармонії. З минулого року у батька дуже nогане здо ров’я. Він не виписується із ліkарні. Мама теж здалася. Рита та її сестра порівну ділять усі витрати та турботи. Рита зробила ще одну спробу обговорити сnадок із сестрою. Вона була вражена її відповіддю. – Як ти взагалі можеш зараз про це думати? Ти чекаєш на житло? Як ти можеш? Рита, у найкращому разі, матиме законне право на отримання четвертої частини квартири. Відносини сестер і всієї сім’ї з недавніх пір розпалися і зазнали краху. Сім’я Рити відвернулась від неї, звинувачуючи у черствості та егоцентризмі. Що ви порадьте?