У Олени прекрасне життя. У неї є люблячий чоловік Дмитро і прекрасна дочка. Вони живуть у своїй квартирі, в хорошому районі. Працювала вона вдома. Одного разу Дмитро прийшов з роботи сумний. Олена гріла вечерю, і помітила, що з чоловіком щось сталося. – Діма, що з тобою? Ти якийсь сумний, – не відходячи від плити, спитала вона. – Сусіди батька телефонували, кажуть, вийшов з дому в одній сорочці і штанях. А на дворі мороз. Ходив по вулиці, маму шукав. Добре, хоч сусідка відвела його додому. – М-да, сумно. Але, що поробиш, вік … – зітхнула Олена. – Олена, я забираю батька до нас! – Діма сказав це так, ніби він так буквально і щойно вирішив. Олена так і застигла біля плити. – Діма, ну як ти собі це уявляєш?
У нас же дитина! Але Діма наполягав на своєму. Твердив, що не може кинути батька. Олені довелося погодитися. Так на вихідних батька Дмитра привезли до них додому. А внучка Ірина доnомагала дідусеві розкладати його речі. У перший час з ним не було ніяких турбот. Пізніше все змінилося. Дід часто прокидався і забував, де він. Бувало таке, що він міг встати, одягнутися і збирався поїхати додому. Правда він сам не знав, де його будинок, і куди він хоче поїхати. Часто під час вечері дід кидав столові прилади і чашки. Лена була незадоволена таким життям. Одним вечором Олена не витримала і почала з чоловіком розмову.
– Я так більше не можу. Мені важко жити з ним в одній квартирі. Давай здамо його в який-небудь пансіонат хороший? Діма навідріз відмовлявся. Олені дуже не подобалося, що вони не можуть в зайвий раз вийти з дому, щоб не залишити батька чоловіка одного. Тоді вона запропонувала хоча б друзів додому запросити. Діма погодився. У друзів їх сім’ї була дочка приблизно віку дочки Олени і Діми. Вони тут же втекли в іншу кімнату пограти. Через годину Олена вирішила зайти до них. Але виnадково почула розмову дівчаток.
Іринка, дочка Олени, розповідала, що вона мріє в майбутньому мати великий будинок і домашніх тварин. Батьки, за планами дівчинки, повинні були жити в пансіонаті. Дівчинка сказала, що почула, як мама вихваляла це місце. Тоді Олена зрозуміла, яку жа хливу помилку вона зробила. Адже це після її слів її власна дочка так почала думати. Після того дня Олена почала доглядати за свекром і більше ніколи не сkаржилася. Через місяць чоловік прийшов і заявив, що сестра хоче забрати батька до себе. Олена була щаслива, що швидkо все усвідомила і зробила все, що змогла для свекра.