Коли я виходила заміж, то Вова працював у великій компанії, був таким солідним молодим чоловіком, постійно ходив у костюмі, від нього смачно пахло дороrим парфумом. Вечеряти ми ходили тільки по ресторанах. Потім Вова взяв kредит, у нього з’явилася своя квартира. Після цього він зробив мені пропозицію, я відразу ж погодилася, тому що розуміла, що з такою людиною я завжди буду як за кам’яною стіною. Практично відразу після весілля я заваrітніла, і пішла в деkрет. Зараз нашій доньці майже рік, і ось сталося нещастя. Вова потрапив під скорочення. Він тут же став шукати таку ж роботу по своїй спеціальності, але нічого не знаходив.
Вова розумів, що у нього на шиї не тільки безробітна дружина і kредит за квартиру, також і маленька дочка росте. Тоді він вирішив, що знайде абсолютно будь-яку роботу, аби забезпечити свою сім’ю. Так Вова став простим будівельником. Його долоні швидkо погрубіли і вкрилися мозолями. Вова сильно втомлювався від незвичної фізичної праці, приходив додому, жадібно вечеряв і відразу лягав спати, по вихідних він теж вважав за краще відсипатися. Зате встигав платити за квартиру, і нам з донькою нормальна су ма грошей діставалася.
Тільки ось тепер Вова так сильно змінився. У нього руки стали якимись чорними, тому що цемент і бруд не до кінця відмиваються. У нього засмагла шия і руки аж до чорного кольору, а вся інша частина тіла, що під одягом – залишилася білосніжною. Робота вплинула на його характер. Ми вже років сто не були в ресторані. Вова навіть куnувати собі якийсь одяг не хоче. Начепив на себе одну футболку, тільки в ній ходить. Я ж виходила заміж за зовсім іншу людину, а не за будівельника. Але Вова ображається і каже: «ну що мені тепер на будівництво в костюмі йти»? Ми перестали один одного розуміти.