Я вийшла заміж по любові, хоча батьки відмовляли мене і говорили, що мама мого нареченого просто життя не дасть, я говорила, що нічого такого не буде, тому що я зможу знайти спільну мову. Після того як ми одружилися, свекруха відразу ж сказала, що ми повин ні жити разом з нею, так як вона не впевнена в тому, що з мене може вийти хороша господиня. Після цього, вона повністю контролювала кожен мій крок, говорила, що мені робити, що я повин на буду приготувати на вечерю, говорила, що їй не подобається моя поведінка, постійно критикувала мене.
Я зрозуміла, що моя мама була права, вона не дасть мені нормально жити, але роз лучаться я не хотіла, адже сильно любила свого чоловіка. Я не знала як з нею говорити вже, так як вона вічно була мною незадоволена. Я сказала своєму чоловікові, що так тривати не може, і потрібно переїхати. Ми сказали свекрусі, що хочемо взяти квартиру в іnотеку і переїхати, на це вона дуже сильно розлютилася, сказала, що, якщо з’явиться дитина, я взагалі не зможу за ним доглянути.
І ось ми переїхали, я навела порядок в будинку, і ми почали насолоджуватися життям, але нашому щастю прийшов кінець, коли через тиждень після переїзду, свекруха сказала, що збирається в гості. Вона прийшла і все знову повторилося, вона вказувала, як і що робити, а потім і зовсім заявила, що залишиться жити з нами, коли з’явиться дитина. Одного разу вона прийшла, і коли почала сkаржитися, я сильно на неї накричала, сказала, що вона не має права втручатися в наше життя, свекруха і чоловік в шоці були. Ніна Петрівна зібрала речі і поїхала, потім через деякий час, наші відносини навіть налагодилися, так як вона сказала, що після того, як я накричала на неї і зажадала поваги, вона зрозуміла, що син її знаходиться в надійних руках.