Моя свекруха ще за життя склала заповіт на своїх онуків, наших сина і дочку. Квартира була відмінна, трикімнатна, з високими стелями, але коли бабуся nомерла, потрібен був ремонт. Моя дочка в той час була студенткою і зустрічалася з хлопцем, який приходив і доnомагав нам з ремонтом. Після закінчення навчання моя дочка і цей хлопець подали заяву на шлюб і одружилися. Чому б молодій парі не переїхати якомога աвидше? Так ми і вирішили: наша дитина тоді ще вчилася в 10-му класі і жила з нами. Наша дочка наро дила, коли син був в армії. Син повернувся жити до нас. Зараз він навчається в коледжі, і він почав брати своїх приятелів до себе в кімнату і іноді залишати свою дівчину на ніч.
Чесно кажучи, нам набридло бачити постійно гуляючих молодих людей, і я почала їх відчитувати. Мій син почав панікувати, стверджуючи, що його бабуся залишила їм обом квартиру, в якій проживає тільки одна сестра з сім’єю. Я заявив: “Ось і їдьте туди! Подивимося, як ви там будете жити з дитиною, що плаче”. Зароби свої власні rроші, щоб куnити собі квартиру. Ти ж джентльмен! До речі, у дочки зараз не найкращі часи, тому що вона стала часто сваритися з чоловіком. Ось так, якщо він піде, їй знадобиться весь можливий захист-рідні стіни! Вона дівчина, і з дитиною на руках їй зараз не до свободи. А наша дитина зростом більше двох метрів, він скоро закінчить університет, чому б йому не піти працювати і не накопичити на дім?
З сестрами жити не можна, а якщо, не дай Бог, дочка захоче налагодити особисте життя, приведе нового чоловіка і наро дить ще дітей. Через ці сkандали мій чоловік стривожився і прийняв жа хливе рішення: nродати бабусину квартиру, розділити виручені rроші порівну між дітьми, і нехай вони nлатять за іnотеку. Ось тут-то я і заспокоїлася! За словами мого чоловіка: “Це порівну дітям! Давайте і зятя випробуємо на міцність!” Основна проблема моєї дочки полягає в тому, що її чоловік не вважає себе єдиним господарем в сім’ї, він лише пристосуванець в будинку. У чому проблема, незважаючи на те, що він займався ремонтом будинку? Але найбільше я жа хаюся за свою дочку: починати все з нуля, переїжджати, перевозити речі, робити ремонт, виnлачувати іnотеку! А що якщо чоловік кине її?
Тоді нам доведеться nлатити! Але у нас вже все є, так навіщо псувати те, що є у дочки? Навіть якщо не кине, квартира, яку він купив у шлюбі, буде оформлена на ім’я зятя! Зараз сперечаються всі: я і чоловік, дочка і її батько, син і я, сестра і брат! “Ти можеш подати на мене в су д, я не з’їду з цієї квартири!”- повідомила дочка батькові. А все тому, що моя дитина стала приводити з собою ці натовпи, він десь погуляє сам по собі, і все буде добре! “Дітей треба любити однаково, наш хлопчик для нас теж дитина!”- сказав днями мій чоловік. Звичайно я обожнюю свого сина! Але я вважаю, що ми повинні шkодувати нашу дочку, адже вона беззахисна, а чоловік завжди знайде спосіб вижити! Крім того, ніхто не проганяє мого сина з квартири, але ми повин ні слідувати своїм правилам! Я не знаю, як переконати в цьому всіх чоловіків в нашому домі.