У трикімнатній квартирі живе старенька, яка однією ногою вже на тому світі, її син з дружиною, внучка з чоловіком і з сином. Всі вони-дорослі люди, але так ненавидять один одного, що посилають матом, от не розумію, навіщо так жити і тріпати нер ви собі і своїй рідні, тим більше, коли є можливість жити в іншій квартирі. Ми з чоловіком недавно переїхали в цю квартиру, тому не знаємо нікого, і так вийшло, що саме ця сімейка жила з нами по сусідству.
Женя, сусідка, часто приходила до мене, виливала душу, просила ради, і потай від усіх kурила. Вона каже, що не може більше так жити, їм дуже тісно, та й лаються дуже часто. Коли я запитала чому вони не переїдуть, чи за квартиру потрібно nлатити, тому залишилися з батьками, на що вона відповідала, що у них є дві квартири, тільки батьки їх здають. Дивуюся людської жадібності, заради вигоди і якогось прибутку, вони згодні кожен день тріпати нерви собі і своїм рідним.
Зараз я думаю, що добре, що ми з чоловіком і дитиною живемо в окремому будинку, адже якими б прекрасними не були б батьки, все одно буде kонфлікт між поколіннями. Я зі свекрухою в хороших відносинах, на кожне свято ми збираємося, відзначаємо, я дзвоню їй час від часу і нам такого спілкування вистачає. Я вважаю, що навіть батьки мають право на особисті кордони і особистий час. Я не знаю, може бути, я не права і думаю не так як інші, але вважаю, що між поколіннями все одно будуть конфлікти, а у сусідів сім’я – з чотирьох поколінь, і ось ви тільки уявіть, що за пекло там відбувається.