Коли моїй свекрусі виповнилося 65, вона буквально переродилася. Ще на своєму святі вона встала з місця з келихом у руках і сказала: – Усе! Відтепер житиму тільки на своє задоволення. Справа в тому, що свекруха і раніше особливо не напружувалася. Вона давно не працювала, онуків ми в неї не залишали, вона завжди весь день була вільною від будь-яких справ. На всі rроші, отримані в конвертах, свекруха куnила собі окуляри, креми всякі сонцезахисні та проти зморшок.
Свекруха незабаром опинилася на березі моря. Вона часто відправляла нам фотографії своїх ніжок у теплому піску, або фото себе на повний зріст у ліфті. Ці фото просто виводили мене з себе, але це був лише початок. Повернувшись з відпустки, свекруха прийшла до мене в гості з черговим проханням: – Слухай, люба, ти начебто говорила, що в тебе є подружка, що працює в тур агентстві, дай мені її номер, я поговорю з нею, скажу, щоб подзвонила мені якщо майнуть всякі путівочки, що горять. Ми з чоловіком навіть собі не дозволяємо таку розкіш, а тут свекруха, мабуть, вирішила дотиснути усі соки пенсійного віку.
Потім мати мого чоловіка почала й справді, майже кожен місяць кудись зникати. То вона надсилала фото з моря, то на тлі аеропорту, то з екскурсійного автобуса. Коли ми з чоловіком рідко, але все ж таки іноді просили свекруху посидіти з онуками, вона говорила, мовляв, все життя вона прожила, жертвуючи своїми інтересами заради сина, а зараз хоче пожити і для себе, на своє задоволення. Ні, я все розумію. Я розумію, що їй потрібен відпочинок, вона нарешті вийшла на nенсію і ні від кого не залежить, але є міра. Егоїзм свекрухи не лізе просто в жодні ворота.