Ми з моїм другом лише недавно відкрили ресторан. Колектив у нас невеликий: бармен, два кухарі, 3 офіціанти і прибиральниця. Зважаючи на таку обмеженість, ми знаємо майже всіх наших клієнтів по іменах і особах. Саме тому ми нових клієнтів помічаємо відразу, як наприклад, помітили одну дівчину – підлітка, з досить дивною поведінкою. Ближче до вечора вона приходила одягнена в одну футболку, незважаючи на вітер, замовляла або тільки чай, або воду, яка у нас безkоштовна, читала якусь книгу, і так і сиділа, поки ми не закривалися. Пізніше вона стала приходити навіть раніше відкриття: сиділа поруч і чекала, поки ми, нарешті, відкриємося.
Зазвичай ми таких гостей виганяємо відразу, але на цей раз не стали, і я вирішила поговорити з нею, дізнатися, в чому справа. Я не стала лізти в її особистий простір і відразу почала здалеку, похвалила малюнок, який вона малювала в альбомі, додала сиропу в чай «від закладу». Через деякий час вона заговорила зі мною сама. Але ж я з самого початку здогадувалася, що, щось з тією дівчинкою не так. Дівчина розповіла мені, як її мати вийшла заміж вдруге, пару місяців тому. Все йшло добре, але потім її новий вітчим став багато пити і вести себе неадекватно. Її мама не хотіла закінчувати ці від носини, вона боялася залишитися одна.
Тим часом дівчина стала йти в себе, не затримуватися вдома і петляти кола по вулицях їхнього міста, а пізніше її вітчим вже сам виганяв її з дому відразу, як вона прокидалася. – У тебе є ще рідні? – запитала я. – Так, бабусі й дідусі, але я їм про все це не кажу, не хочу хвилювати їх у зайвий раз, – відповіла вона з якимсь сумом у голосі. – Але чому б тобі просто не жити з ними? – я щиро хотіла доnомогти їй, але не розуміла, як. Дівчина пообіцяла подумати про це. В кінці тижня вона ж прийшла вже з кошиком фруктів, без синців під очима від нестачі сну і з найширшою посмішкою. – Дякую! – радісно сказала вона – не дарма я послухала вашої поради. Бабуся дозволила мені жити у них з дідом. Я була дуже рада бачити її такою щасливою. Вона виглядала як зовсім інша людина, а раніше бідна просто думала, що бабусі не захочуть прийняти її у себе, щоб уникнути зайвого головного бол ю.