Як же складно жити з людиною, яка практично завжди брехала тобі, але в очі нічого тобі не говорила. Я зі своїм майбутнім чоловіком познайомилася на святі у спільних друзів, я йому сподобалася, та й він мені теж. Після цього знайомства стали зустрічатися один з одним приблизно рік. Олексій дуже подобався моїм батькам, і взагалі він був завидним нареченим, культурним, поважав старших, гарно доглядав мене, не забував дарувати подарунки моїй мамі. Після того як ми зустрілися рік, Олексій зробив мені гарну пропозицію, і я, звичайно ж, погодилася, адже думала, що я його знаю вже 100 років.
Батьки влаштували нам гарне весілля, покликали всіх родичів, і здавалося, що попереду на мене чекало лише казкове життя, адже батьки подарували нам на весілля квартиру. Я була просто в раю, свекруха до мене добре ставилася, а якщо і приходила в гості, то поводилася дуже тактовно; я не могла повірити в те, що сьогодні існують такі відносини між свекрухою та невісткою. Але все змінилося після того, як ми заговорили про онука; я дізналася, що скоро стану матір’ю, всі мої родичі зраділи; я вирішила, що чоловік зі свекрухою теж зра діє, але коли я повідомила їх про цю новину, то вони якось сухо поставилися до цього.
Отже, коли був мій день народження, ми вирішили влаштувати свято на природі; все пройшло просто чудово, але коли ми вирішили продовжити веселощі у приватному будинку у батьків чоловіка, то там і почалося все. Гості, що виnили, почали звинувачувати мою родину в тому, що вони не так виховали мене, не так видали заміж, і взагалі – посагу не дали. Для мене чути таке було шоkом, бо ніколи нічого подібного не говорили, а свекруха потім почала командувати наді мною, кажучи, що я їм у житті повинна, і у відповідь – на моє здивування – до звинувачень підключився чоловік. Ось такі дивні звинувачення пішли в мій бік, адже могли з самого початку показати своє справжнє ставлення.