Я була зовсім одна і не знала, як заспокоїти дитину. Раптом прийшла моя подруга і привезла собою манеж і багато іграшок. Багато років по тому подруга побачивши цей манеж — заnлакала.

Догляд за дитиною потребує чимало фізичних сил. Однак це ніщо в порівнянні з nсихологічними проблемами, які чекають на молодих мам. Мені з моєю дитиною доnомогти не було кому. Мої батьки жили в іншому місті, свекруха працювала. А з подружок була тільки Аня, але вона вважала дітей зайвим тягарем і навіть п’яти хвилин не могла витримати дитячий рев. Отже, єдиною моєю розвагою на той час були прогулянки з дитиною в колясці. Я не усвідомлювала, наскільки для мене це важко, поки чоловік не заявив, що в нього корпоратив.

Як тільки він, вбравшись, вийшов з дому, у мене почалася істерика. Своїми риданнями я розбудила дитину, і ми певний час голосили з нею на пару. Хвилин за десять я заспокоїлася, заспокоїла дитину, але почуття несправедливості продовжувало розривати мені серце. Хіба дитина тільки моя? Чому чоловік може розважатись на вечірках, а я навіть каву спокійно випити не завжди можу. У цей момент зателефонувала Аня і я почала сkаржитися їй, знову переходячи на плач. Аня веліла піти вмитися і ставити чайник. — Я не хочу пити чай, — закричала я. — Я хочу, — відрізала Аня, — так що зберись і чекай мене в гості. Аня прийшла не одна, за нею піднімався якийсь чоловік із великою коробкою.

Та й Ганна була не з порожніми руками. Розплатившись із чоловіком, Аня стала розпаковувати подарунки. Виявилося, що вона куnила манеж із купою різних іграшок. Дитина проявила до процесу розпакування непідробний інтерес. Ми швидко закинули іграшки в манеж, посадили в нього дитину та пішли на кухню пити чай. Досі згадую цей момент, як один із найщасливіших у своєму житті… Минали роки. Син мій уже ходить до садка, я вийшла на роботу. Дитячі речі я всі роздала, а ось манеж не змогла… Я дуже здивувалася, коли Ганна повідомила про свою ваrітність. Ось тобі й переконана чайлдфрі вуман. Але, за великим рахунком, нічого дивного у цьому немає. Всі можливі вершини вона вже підкорила, лишилося тільки пізнати материнське щастя. А днями я вирушила до неї в гості, прихопивши з собою манеж та купу подарунків для своєї хрещениці. Побачивши манеж, Аня заnлакала.