Катя та Таня були сестрами, але ніхто й подумати не міг, що вони рідні, адже і зовні, і за внутрішніми якостями дівчата були абсолютно різними. Таня любила пускатися на всі тяжкі. Вона взагалі любила користуватися всіма принадами життя на повну котушку. Якось Таня втекла з дому. Катя тоді навчалася на четвертому курсі. Вона підтримувала маму і дбала про неї, намагалася розважити її так, щоб та не розпереживалася через Таню. Потім за кілька місяців Таня повернулася з дівчинкою в руках. Вона з порога познайомила родичок.
– Вона мені не потрібна, – сказала Таня, дивлячись на дівчинку, – або забирайте її до себе, або я здам її до будинку малюка. Катя взяла племінницю до себе і поkохала її, як рідну дочку. 20 з лишком років Катя дбала про маленьку Діану. Дівчинка росла розумницею та красунею, не знаючи нічого про вищезгадану історію. Все було добре, доки Таня не з’явилася. На її повернення ніхто не чекав і, якщо чесно, не хотів. – Я твоя мати, а Катя – твоя тітка, – сказала Таня відразу, як побачила перед під’їздом подорослішала Діану.
Дівчина була в աоці. Вона ту жінку в житті не бачила, а про те, що Катя не її мати, Діана і думати не могла. А з Катею розмова була іншою. – Я хвора, ти мусиш мені доnомогти. Ну, або я куплю твою частку, і ми там із Діанкою житимемо. Дякую, що подбала про неї, але ти нам більше не потрібна. Катя навіть говорити не стала, що квартира повністю належить їй, адже мати залишила її лише Каті. Таня навіть на nохорон матері не з’явилася. Вона була зайнята пошуками чоловіка з товстим гаманцем. Що було між сестрами далі – незрозуміло, адже цю історію я почула з вуст Діани, яка втекла звідти і вийшла за першого зустрічного, щоб залишити життя повністю позаду.