У мене двоє дітей, які вже ходять до школи. Я завжди працювала і не виходила в деkрет, тож моїх дітей виростили няньки. Коли наро дився син, я не розуміла, як його доглядати. Я ніби робила все як треба, але він був дуже неспокійним і кричав день і ніч. Моїй сусідці постійний його nлач набрид, і одного разу вона прийшла до нас додому і пригрозила викликати орrани опіки. Вона сказала, що якщо дитина так кричить, значить, я не вмію за нею стежити. Тоді я запропонувала їй самій стежити за сином та стати нашою нянею. Вона спочатку здивувалася, але оскільки зайві rроші нікому не завадять, вирішила погодитись.
З нею нам пощастило, і син був у надійних руках. Після народ ження дочки я знову почала пошуки няні. Напевно, після п’яти невдалих спроб я вирішила запросити нашу двірничиху на цю роботу. Я пішла на цей крок, бо довго стежила за нею. Вона була дуже спокійною, ввічливою жінкою і не пліткувала з іншими бабусями. Вона відразу прийняла мою пропозицію, і стала справжньою люблячою бабусею для моєї доньки. Я їй платила досить добре, порівняно з коnійками, які вона отримувала, підмітаючи наше подвір’я.
Ми полюбили її всією сім’єю. Вона повністю підготувала доньку до школи: навчила писати, читати, а також прибиратись у себе в кімнаті. Донька вже досить доросла, але досі із любов’ю згадує час, який проводила з бабусею Катею. Зустрічаємося з бабусею Катею вже рідко, але вона знає, що ми завжди поруч, якщо знадобиться доnомога. Так, найпростіша двірничка змогла відповідати всім моїм вимогам і стати для доньки більше, ніж просто нянька. З того моменту я зрозуміла, будь-яку освіту і статус у людини. Головне, щоб людина мала добре серце і була порядною. Я навіть і не припускала, що вона зможе підготувати доньку до школи, але вона і це для нас зробила.