Минулого року я вирішила відзначити свій 27-й день народження у нас у дворі, адже я наро дилася на початку серпня, погода прямо-таки нашіптувала про день народ ження на відкритому повітрі. Так ось, я запросила на своє свято 13 людей – були лише найближчі. І тут мені дзвонить давня подруга та проситься до мене на свято. Ну, їжі було баrато, напої гості мали приносити, тож проблем я не бачила, назвала місце та час, а та пообіцяла бути у бойовій готовності.
Побачивши подругу з пакетиком зі сніжинками, я зрозуміла, до чого це все. Втім, вона завжди відрізнялася цією рисою. Ця дамочка прийшла, обвела всіх гостей оцінюючим поглядом, сіла за стіл і почала їсти. Так вона просиділа до вечора, не залишивши на столі перед собою зовсім нічого їстівного. Коли вона та ще деякі гості пішли, я зі своїми близькими подругами почала розкривати подарунки. Нарешті ми дійшли до мого новорічного пакетика.
Діставши першу річ із неї, подруга голосно засміялася. – Вона 2 роки тому в Англії була, – сказала вона, показавши мені сувенір з характерним написом про любов до тієї країни. – Ага, а в Єгипті встигла побувати, – сказала друга, показавши мені брелок із пірамідами. Крім цього всього в пакетику я знайшла футболку з назвою бренду на всю спину, парасольку з логотипом банку та дві ручки – також рекламні. Знаєте, я не образилася. Мені було дуже смішно, адже єдине, на що вона розщедрилася, була листівка, яка, можливо, теж валялася в неї давно. Зате вона поїла на рік уперед абсолютно безkоштовно.