Правила пристойності диктують нам бути гостинними та люб’язними з іншими людьми. Однак у житті буває все інакше: іноді навіть найпривітнішим господарям доводиться виправдовувати небажаних гостей. Деякі роблять це тонко і чемно, не зачіпаючи почуття власної гідності, інші не церемоняться, чинять, як їм зручно. Як же чемно позбутися друга, що засидівся, або неприємного гостя? Ніхто не любить, коли до них раптово навідуються без запрошення, тому бажання прискорити непроханих відвідувачів – не злочин. Адже іноді після тривалого робочого дня не залишається сили навіть на приготування вечері. Є старовинне прислів’я:
”Гість, що затримався, гірший за татарина” Я спочатку не розуміла суть цього прислів’я, але, випробувавши це на собі, зрозуміла, нарешті, що це таке. Я дуже люблю спілкуватися. У мене багато подруг та друзів. Діти вже виросли, і тепер я можу витрачати більше часу. Якось я покликала всіх подруг у гості, пішла в магазин за продуктами, приготувала безліч страв. Весело провели з подругами час, і ввечері ми попрощалися. Їм так сподобалася вечірка, що вони знову прийшли наступного дня. Не минуло й двох днів, як вони прийшли зі своїми друзями.
А тут родичі приїхали, сказали, лише на два тижні. Вони мали якісь справи в місті. Два тижні перетворилися на два місяці. Я вже вибилася з сил і дуже втомилася, ніде не могла усамітнитися, скрізь стояв шум і гамір. Не знала, як попросити їх піти. Це було б некультурно та неввічливо. Тут доnомогла порада моєї бабусі. Коли вкотре прийшли подруги, я одразу вручила продуктову сумку і послала в магазин. Родичам, посилаючись на весняне прибирання, доручила пропилососити і прибрати квартиру, і нагадала, що в раковині купа посуду непогано б помити. Через два дні ро дичів зібралися та поїхали. Після цього подруги надовго зникли, родичі більше не дзвонили.