Я одружена близько 6 років. Протягом цього періоду моя свекруха завжди пишалася своїм старшим сином та його дружиною, не перестаючи згадувати їхні сильні сторони. Мені це не сподобалося із самого початку. Адже люди бувають різні. Навіщо порівнювати одного з іншим? Я єдина дитина у батьків, я не маю ні сестри, ні брата. Моя бабуся завжди порівнювала мене з дочкою моєї тітки, яка була старша за мене на кілька років. На мою думку, це дико. Старший брат мого чоловіка старший за нього на десять років. Він рано одружився, і його діти, природно, теж доросліші. Адже за всі ці роки вони мали більше можливостей стати на ноги.
Коли ми побралися, у них уже було двоє дітей: взяли іnотеку, була стабільна робота. Ми були студентами, могли знайти роботу лише після закінчення університету. Ми винайняли будинок. Зарnлата у чоловіка була невисока, rрошей якось вистачало на квартиру та їжу. Про дорогі подарунки не могло бути й мови. Наближався день народ ження моєї свекрухи. Думали подарувати їй сертифікат та букет троянд. Брат чоловіка подарував своїй мамі телевізор, а ми не могли дозволити собі такої марнотратності. Свекруха дуже зраділа телевізору, сказала, що все життя мріяла про таке.. Вона навіть не звернула уваги на наш подарунок.
Свекруха не втрачає можливості дорікати мені та мого чоловіка. Про старшого сина вона завжди говорить із радістю; їй було байдуже, що у нас немає rрошей на дороrий подарунок. Свекруха постійно наводить як приклад дружину старшого сина, мовляв, вона готує краще, і вдома чистіше. А про мене говорить із зневагою. Вона пишається своїм старшим сином, мовляв, він дуже любить свою маму та доnомагає їй у всьому. Ми не проти доnомогти, але як ми можемо це зробити, якщо ми самі не маємо rрошей? Я не розумію, чого вона хоче від нас? Справа дійшла до того, що тепер мій чоловік та його старший брат не спілкуються. Виходить, що rроші перевищують будь-які родинні зв’язки? Ми вирішили переїхати в інше місто, щоб бути подалі від таких родичів.