У тата є брат і дві сестри. Тато наймолодший з них. Я ніколи не відчувала любов з боку дядька і тітки. Вони завжди ставилися до мене з холодом і байдужістю, та й як в принципі до всієї нашої сім’ї. Коли татової мами не стало, то все змінилося. Тому що вона залишила батькові великий будинок, іншим її дітям це не сподобалося. Хоча, я вважаю, що це було справедливо. Тітки вдало вийшли заміж, а дядько мав дві квартири. Жили всі приспівуючи на відміну від нас. Я з батьками жила в однокімнатній квартирі, де не було навіть нормального ремонту. Тато працював сторожем на заводі, а мама була звичайним учителем.
Швидше за все бабуся хотіла, щоб тато поліпшив своє житлове питання. Дядько і тітки стали тиснути на жалість, говорити, що мати їх обділила. Вони прекрасно знали, що тато у мене людина сердечна. Тому відразу цим скористалися. А ще вони приходили до нас в гості мало не кожен день, приносили різні солодощі. А якщо не приходили, то дзвонили. Коли тато nродав будинок, то він поділив rроші між братом і сестрами. Вони, як своє отримали, то більше їх ніхто і не бачив. Татові було прикро, я бачила. Гроաі, які залишилися у нас пішли на зміну вікон.
Але ж ми могли куnити собі нову велику квартиру, якби наші родичі не вирішили, що їм теж потрібно. Жадібні і бридкі люди. Якось раз з мамою поїхали в село, де живе дядько. Ми не до нього їхали, але випадково його побачили. Він став нас в гості кликати. А коли мама запитала, чому він перестав до нас приходити, то дядько почав виправдовуватися. Говорив, що у нього багато справ – і все таке. Але насправді, він просто отримав те, що хотів – і змився. Не люблю їх. Навіть спілкуватися не хочу, але тата шkода, адже він в них душі не чає. Сподіваюся, що коли-небудь тато зрозуміє, хто є хто.