З Андрієм я познайомилася в тренажерному залі. Міцний, брутальний і милий хлопець покликав мене після тренування на каву, відмовити йому я на змогла. З тих пір ми стали зустрічатися, а через кілька тижнів він став частим гостем в моїй квартирі. Ми зустрічалися вже більше півроку. Я хотіла, щоб він переїхав до мене, але він постійно придумував відмазки. З матір’ю теж знайомити не збирався. – У мене мама-жінка з характером. Потрібно трохи часу, тому потерпи і я обов’язково тебе з нею познайомлю. – говорив він мені. Не розуміла я його. Що мама може зробити нам? Та й характер її приплітав постійно.
Я думала, що в мені щось не так, тому він і не хоче знайомити з матір’ю. Може, думав, що я їй не сподобаюся. Знайомства з майбутньою свекрухою ми не уникли, тому що я заваrітніла. Андрій був на сьомому небі від щастя. – Ти наро диш мені маленьке продовження мене. Спасибі тобі! Завтра ж йдемо знайомитися з мамою! Я довго думала, що надіти, як себе вести. У підсумку, мій вибір зупинився на чорній сукні, а з собою вирішила я взяти домашній пиріг, який готувала з самого ранку. Мати Андрія зустріла мене не з особливою радістю. Вона запросила нас у вітальню кімнату, де був накритий стіл. Відразу ж влаштувала мені невеликий допит. Мені здавалося, що я в чомусь завинила-і тепер мене покарають. – Пиріг виглядає неnогано, хоча видно, що тісто не добре вийшло.
Так, Аня, ви, виходить, працюєте менеджером в салоні краси? – сказала вона мені. – Так, працюю. Тісто і справді у мене не вийшло. – Мам, Аня і я хочемо одружитися. Аня ваrітна. – Відразу до справи перейшов, молодець. Ну, що ж я можу сказати. Раз ваrітна, то потрібно одружитися. Будете у мене жити. Завтра ж допоможи Ані переїхати-скомандувала мати Андрію. – Вибачте, але краще, якщо Андрій переїде до мене. У мене своя квартира є. – Своя квартира-це добре. Будемо її здавати, rроші зайвими не будуть – знову скомандувала майбутня свекруха. Я стала не погоджуватися з нею, навіть сперечалася.
Мабуть їй це не сподобалося, тому що вона взяла і вийшла з вітальні, грюкнувши дверима. – Не сперечайся з мамою. Краще її не злити, а то ще й одружитися заборонить-сказав Андрій. Я втратила дар мови, почувши ці слова. Тобто він буде робити все, що йому мати скаже? Я розлютилася і пішла до себе. Андрій пару раз приходив до мене і просив вибачитися перед матір’ю. – Аня, чому ти не хочеш зрозуміти, що мати права? Нам потрібно її слухатися. Припини так себе вести-говорив він мені. Тобто мені потрібно переїхати до його матері і жити за її законами? А що буде, коли я дитину народ жу? Вона її виховувати буде, чи що? Я такого не допущу. Краще сама буду ростити свою дитину, а Андрій нехай іншу дуру собі шукає.