27-річний Михайло вибрав собі в дружини дівчину з багатодітної сім’ї. Його мати не особливо зраділа з цього приводу, адже вона хотіла для свого сина того, чого не було у неї — щасливого сімейного життя. Мати Михайла, Єлизавета, виховувала сина одна. Її хлопець залишив її, дізнавшись про її ваrітність. На щастя, Михайло виявився тямущим хлопцем, вже на другому курсі влаштувався на роботу і став повністю незалежним від матері. І ось, Міша привів свою наречену знайомити з мамою. Саша виявилася дуже вихованою, розумною і милою дівчиною. Тільки ось її сім’я … це не давало спокою майбутньій свекрусі дівчини. Саша була старшою з п’яти дітей. Наймолодшому до моменту знайомства дівчини з мамою Міші було 4. – Сину, ти не уявляєш, якою слизькою дорогою ти йдеш. Подумай гарненько перед тим, як кликати Сашку заміж.
Подумай, чи готовий ти тягнути на собі не тільки Сашу, але і її сім’ю, — сказала Єлизавета синові, коли вони залишилися наодинці. – Мам, про яку сім’ю йдеться? Я одружуся на Саші, а не на її родині. Будь спокійна, у мене все під контролем — – запевнив Міша. І правда, в перший час після весілля сина все було прекрасно. Єлизавета навіть звинувачувала себе за те, що незаслужено наговорювала на невістку. Потім поступово Саша почала все більше часу проводити зі своїми молодшими. Батьки пропадали на роботі, дітям доводилося рости без контролю дорослого, а після заміжжя старшої сестри вони і зовсім стали самі по собі.
Саша більшу частину дня проводила в батьківській хаті: забирала дітей з садка і школи, готувала їм їсти, вчила з ними уроки. Міша ж весь день сидів з мамою, їв те, що готувала вона і чекав дружину. Через дітей Саша не могла знайти підходящу роботу, але курточки і чобітки, а там і сандалики з футболками молодшим доводилося купувати їй, адже її батько звільнився з роботи, а зарnлати мами на все не вистачало. Вона просила грошей у чоловіка, пояснювала ситуацію, а той розумів і доnомагав дружині, чим міг. Але як довго це могло тривати?! – Саш, я одружений на тобі або на всій твоїй родині, скажи мені? Чому я повинен забезпечувати твоїх братів і сестер за свій рахунок?
– Але ж тато не працює, ти ж знаєш це, – з мокрими очима мимлила Саша; їй вже самій було нудно від своїх виправдань. – Так, звільнився, тому що легше, звичайно, лежати на дивані і таращитися в телик, ніж працювати і заробляти rрошей на сім’ю. Будь ласка, перестань так поводитися, дай батькові відчути відповідальність за своїх дітей, — сказав Міша, обійнявши виснажену дружину, адже він розумів, як їй несолодко, але і він хотів собі нормальну сім’ю. Після цієї розмови Саша поговорила з матір’ю, і, на щастя, та зрозуміла доньку, підтримала її. Міша знайшов роботу для тестя. Не офісну-але той на офісну роботу і не претендував. Саша стала більше часу проводити з чоловіком. Вона іноді забігала до батьків, але не як мама молодших дітей, а як сумуюча заміжня старша сестра.