Два дні тому мені зателефонували з незнайомого номера. Взяла слухавку. Там строгий жіночий голос. Жінка мене запитує, чому більше року ми не nлатимо комуналки; За її словами, квитанції приходять щомісяця, а оnлати немає. Вона почала мені пояснити, що це так просто не закінчиться, звертатимуться до су ду. І що су ма вже більша. Я поцікавилася, з ким маю честь розмовляти. Вона представилася як старша вдома. Я, щиро кажучи, здивувалася. Ми з чоловіком щомісяця оnлачуємо комуналки, ми не маємо борrів. А тепер ось яка розмова. Але потім усе з’ясувалося, коли я поговорила з мамою: я щодня телефоную їй, цікавлюся її самопочуттям. Мамі розповіла, що мені дзвонили; вона припустила, що помилилися номером.
Але ось, що дізналася. Моя бабуся по материнській лінії за життя оформила свою квартиру на мене. Минулого року сестра моєї мами, яка працювала закордоном, повернулася до рідного міста. Вона дізналася, що бабуся мені залишила помешкання, і це її не сподобалося. Вона попросила мою мамі віддати їй ключі, їй не було де жити. Ось вона зараз там мешкає. А квартира належить мені, тож мені й дзвонили. Мама здивувалася, сказала, що тітка чесна, відповідальна і обіцяла, що з’ясує, що до чого. Я зателефонувала тітці, але ніхто не відповів.
Згодом вирішила сама поїхати туди. Якщо є така інформація, мабуть, є проблема. Потрібно розібратися. У поштовій скриньці було багато квитанцій. Тож нові туди просто не поміщалися вже. Все ясно. На дзвінок ніхто не реагував, і мені довелося самій відчинити двері. У мене були ключі. Виявилося, що тітка навмисне не відчиняла двері. Я запитала, чому не nлатять комуналки, у відповідь вона сказала, що вона тут просто живе і не повинна ні за що nлатити: “Ти ж господиня квартири, сама nлати”. Через тиждень вона звільнила квартиру, мені почали дзвонити всі наші родичі та звітувати, мовляв, я nогана, бідну жінку виставила надвір. Ну, а мені довелося сплатити за кругленьку су му.