Мій колишній чоловік приїхав до нас у середу. Тягтився зі столиці в наше заштатне містечко в робочий день? Щоб лише побачити дітей? Виявилося, не лише. Він у нашому містечку винайняв квартиру. Працює віддалено, в офісі можна з’являтись раз на тиждень. А до нас перебрався, щоб бути ближчим до дітей. А поки що він запросив дітей до себе пожити. Я сказала, що мені необхідно оці нити умови життя дітей у нього. Чи є все необхідне, а саме: спальні місця, шафи для одягу, можливість виконання домашніх завдань.
Запросити мене він відмовився, але фотки на телефоні показав. Ну що сказати – нова студія, великий телевізор, одна шафа та величезне ліжко. І вся ситуація. Я сказала, що там для дітей жодних умов. – Якщо діти дадуть добро, все привезу, – запевнив мене екс-чоловік. Я була трохи розгублена. Він говорив серйозно, без претензій і тиску. Говорив, що діти приїжджатимуть до нього у п’ятницю, а у понеділок він відвезе їх до школи зі свого будинку. Могли б і вечорами зустрічатися з дітьми. Гуляти. Тепер це батько поруч, а не за тридев’ять земель.
Для того й переїхав, щоб частіше бачитися та відновити контакт із дітьми. – А що скажеш про алі менти? – Запитала я. – Тобі перекладатиму все, що належить по су ду. А сам куnуватиму їм одяг, взуття та інше, — відповів він. – Буду… Але дітям їсти зараз треба. І боргів у них накопичилося чимало, — нагадала я. – Борг закрию, – пообіцяв він… На вихідні батько відвезе їх на день народження однокласниці. По дорозі він їм розповість про свою пропозицію. Я лише “за” спілкування батька з дітьми. Головне, щоби дітям було добре. І щоб без свароk та сkандалів, що неrативно вnливають на дитячу nсихіку. Сказала про це йому. – Давай спробуємо, – відповів він.