Мій чоловік пішов з життя три місяці тому. Ми з донькою залишилися жити в квартирі, яка дісталася чоловікові від його бабусі по батьківській лінії. І я, і дочка прописані в ній. Крім квартири мені залишилися ще й борrи за двома kредитами. Перший kредит ми брали на ремонт. Від нього залишилося виnлатити п’ятдесят тисяч. Причиною другого kредиту стала свекруха. У неї накопичилося борrів по комунальних платежах на триста тисяч. Ось чоловікові і довелося в терміновому порядку брати kредит і закривати борrи матері. Від цього kредиту залишилося виnлатити двісті тисяч. Ось ця сама свекруха, вирішила, що квартира її і ми з дочкою зобов’язані її звільнити.
Була б я одна, плюнула б на все і пішла б. Але у мене дочка. Мені кредити закривати, дочку ростити і ще квартиру знімати? Ні. Напевно не потягну. Та й не хочу я нікуди переїжджати. У цю квартиру вкладена чимала доля і моїх сил, і коштів. Однак свекруха не відстає. Мало того, що сама мені регулярно дзвонить, так ще й рідню свою підключила. Наспівала їм у вуха, мовляв, це її квартира, А невістка віддати не хоче. Ось ця рідня теж мені нер ви тріпає своїми дзвінками. Я пішла на консультацію до юриста.
Отримала вичерпну відповідь, з якої випливало, що: по-перше, нам з дочкою покладається дві третіх житла, а свекрусі – одна третина; по-друге, разом спадкоємці отримують у спадок не тільки майно, а й борrи. Тобто, разом з однією третиною квартири, свекруха, в навантаження, отримує і одну третину борrів за kредитами. Близько вісімдесяти п’яти тисяч, які вона, кров з носа, зобов’язана буде повернути. Отриману інформацію я переказала свекрусі, коли та зайшла поцікавитися, коли ж ми звільнимо квартиру. Свекруха закотила істерику, погрожувала викликати поліцію… Я не стала її слухати, а просто виштовхала геть. Ми з донькою тут прописані. А вона взагалі ніхто. Поки зі спадком не розібралися.