Чоловік має молодшу сестру. Вона молодша на п’ять років. Мій чоловік – привабливий чоловік, він любить мене. Його батьки мене добре прийняли. Мені пощастило зі свекрухою. Вона розумна, добра жінка. Для мене вона друга мати. З батьком чоловіка у нас нормальні стосунки: він дуже серйозний, має суворі манери. Я відчуваю, що він любить мене, але не показує. Але ось із золовкою ми так і порозумілися. Її близька подруга поклала око на мого чоловіка. Сестра хотіла за будь-що звести брата і подругу. Влаштовувала зустрічі з нею, просила брата відвести, потім забрати подружку у пізню годину тощо. Мені це не подобалося.
Ця зухвала дівчина прийшла на наше весілля, хоча ніхто її не запрошував. Це була справа рук зовиці. Але моя свекруха виставила її з урочистості. Ми у шлюбі вже три роки, але сестра не втрачає надії, що її подруга стане дружиною брата. Вона робить все, щоб поділити нас. На п’ятому місяці ваrітності мені довелося лягти до ліkарні. Моя золовка, скориставшись нагодою, привела до нас додому свою подружку і залишила з моїм чоловіком наодинці.
Ця нахабна дівчина хотіла затягнути мого чоловіка в ліжко. Але в неї нічого не вийшло. Чоловік виставив її із дому. У період ваrітності я приймала гормони та набрала вагу. Золовка дорікала мені з цього приводу, почала мене обзивати «жирною свинею», «товстою коровою». Поведінка золовки вивела з себе мого свекра: “Замовкни дурепа, подивимося, як виглядатимеш ти і твоя самозакохана подружка після nологів, якщо вам пощастить вийти заміж, у чому я сильно сумніваюся”. Вона образилися і вийшли з вітальні. Тепер вона уникає зустрічі зі мною, але я відчуваю, що вона щось думає. Не розумію таких людей.