Інга та Гнат з 3-х років жили в одному будинку. Навчалися разом у одному класі. Після того одружилися. Вони разом уже 38 років. Так як, практично все життя вони прожили разом, у них були спільні друзі та однокласники. Через 10 років після закінчення школи, відбулася їхня перша зустріч з однокласником. Інга та Гнат гуляли з дітьми в парку, там і зустрілися. Всі були дуже раді зустрічі.
Всю дорогу вони згадували шкільні роки, було багато спогадів. Вони були настільки захоплені розмовою, що не помітили, як дійшли до будинку Інги та Гната. Вони запросили однокласника додому на чай. Поки Інга накривала на стіл у коридорі, чувся звук телефона, він повторювався весь час. Коли цей звук приnинився, однокласник увійшов на кухню і радісно заявив, що незабаром народу підтягнеться. Він мав на увазі й інших однокласників. Сказати, що господиня будинку розгубилася нічого не сказати.
Її не порадувала ця новина, вона nереживала, думала: “Чим пригощати гостей?” У результаті все обійшлося, ніхто голодним не залишився. Зустріч пройшла дуже добре та тепло. І агресивність на однокласника, що затіяв це, пройшла. Надвечір діти нагадали дорослим, що треба міру знати. Коли всі почали збиратися, той самий однокласник усіх здивував: ⁃ Або я залишаюся у вас, або сnлатіть за моє таксі. Врятувало, що у когось із гостей була машина і вони його відвезли. Минув час, Інга та Гнат закривали хвіртки дачі, але раптом з хтось радісно гукнув їх і kинувся обійматися.
То був тут самий однокласник. У душі все перевернулося, був неприємний осад у пари. ⁃ А що ви на цьому районі втратили? – Запитав однокласник ⁃ У нас тут уже як 5 років дача. Весною приїжджаємо, пізньої осені їдемо. ⁃ Як!? У вас тут дача вже як 5 років, і ви мене в гості не запрошували! Інга та Гнат про нього навіть не згадували. Однокласник ставив дуже багато питань, пов’язаних із дачею, і навіть казав, що у гості зайде обов’язково. Інгаляції чемно відмовила йому. Це далося їй тяжkо, вперше вона так відповіла будь-кому. У неї був неприємний осад після того, що сталося