Людмила і Руслан закохалися один в одного з першого погляду. Вони почали зустрічатися, почався цукерково-букетний період. Люда часто їздила до Руслана в гості. Їм обом вже давно не по 18 і навіть не 30. Руслан до Люди не ходив, бо та жила з бабусею. Він приїжджав на своїй машині, забирав Люду з букетом в руках. Вони вечеряли в красивих ресторанах, пізніше Люда сама почала готувати їм їжу в будинку Руслана. Потім він відвозив її додому. В один вечір Руслан подзвонив Люді: — Слухай, кохана, я затримаюся на роботі ненадовго. Може, ти сама приїдеш до мене, а то я не хочу відміняти побачення. Тим більше, що поруч з моїм будинком є автобусна зупинка. Люді це ніяк не збентежило. Вона зібралася і поїхала до нього сама. Руслану було дуже сор омно за те, що трапилося.
Він довго вибачався, а Люда заспокоювала йому, мовляв, всього лише дві зупинки на автобусі. Тут нема чого вибачатися. Ситуація забулася на два тижні. Тоді машина Руслана зламалася. Люда знову була змушена поїхати до коханого на автобусі. На той час, як полагодили машину, пара вже звикла до звичного розкладу подію. Люді було нескладно приїхати на автобусі до Руслана. Так виїхати, на кшталт, теж … Через місяць таких відношенні, Люда вже приїжджала до Руслана з повним пакетом продуктів. Готувала їжу на день вперед, годувала Руслана, прибирати вдома. І ось в один з таких днів, коли Люда забиралася в вітальні, Руслан сидів на кухні і говорив по телефону:
Дуже добре, ну в 5 так в 5 ні, я один приїду. Вона не любить ходити на такі вечірки … я тебе благаю, звичайно, не образиться Він дуже голосно тоді говорив, швидше за все він забув, що Люда будинку, а може, він був упевнений, що Люда на це не образиться. А все сталося з точністю до навпаки: Люда зібралася і поїхала додому. На автобусі, звичайно ж. Подруги всяке Люді говорили. Хтось вважав, що Руслану не сподобалося те, як Люда готує, хтось припустив, то у нього з’явилася інша. Бабуся Люди вважала, що все так сталося через те, що Люда їздила до нього на автобусі.
На перший погляд — дурне припущення. Але їли заглибитися, справа не зовсім в автобусі, а скоріше в тому, що ми самі своєю поведінкою вчимо інших, як до нас ставитися. Люда показала Руслану, що за нею годі й приїхати на машині, можна не дарувати квіти, можна не водити в дорогі ресторани і, взагалі, можна не звертати уваги. Це правило, дійсно, працює завжди і всюди. Люди на підсвідомому рівні ставляться до нас так, як ми себе позиціонуємо.