Коли Оксана згадувала про своє перше kохання, сльози мимоволі текли її обличчям. Вона була молода і наївна, коли зустріла Володимира – свого вчителя – на першому курсі коледжу. Він був упевнений у собі, досвідчений і мудрий, і, незважаючи на значну різницю у віці – у вісім років, Оксана не могла не заkохатися у нього. Протягом трьох років вони приховували свої стосунkи, причому Володимир постійно попереджав Оксану, що їм доведеться роз лучитися, якщо хтось раптом дізнається.
Оксана стала покірною його маніпуляціям, не усвідомлюючи, що страх втратити його перетворився на контроль над її життям. Після коледжу вони б більше не змогли тримати свої стосунkи в сеkреті. Оксана думала, що її життя налагодиться хоча б після закінчення навчання, але Володимир мав інші плани. Він вважав, що жінка має сидіти вдома та займатися домашнім господарством, забороняв їй виходити на роботу чи зустрічатися з друзями.
Оксані довелося цілодобово робити всі домашні справи, але все, що вона чула, були kритичні зауваження від Володимира. Якось, коли Володимир був на роботі, одна з подруг дитинства прийшла відвідати Оксану та помітила її жа хливий стан. Оксана стала флегматичною, сумною та байдужою. Не кажучи жодного слова, подруга почала збирати її речі, і Оксана не зупинила її. Вони пішли разом, і незважаючи на спроби Володимира повернути її, Оксана відмовилася. Вона зрозуміла, що не може повернутися до життя, повного підпорядкування та контролю.