Тоня вже п’ять років була щасливою у шлюбі. Любить і kохана. Разом з Максом вони виховують улюблену дочку. Чоловік дбайливий. Не лише на словах, а й на ділі. Не жадібний. Навіть щедрий. Регулярно робить дружині подарунки. Сам пропонує дружині вийти, прогулятися із подругами або вручає їй свою картку, щоб кохана змогла піти на шопінг. Коротше, можна довго і наполегливо розповідати про позитивні риси Макса, як чоловіка та батька. Але й на сонці є плями. Одного дуже nоганого дня Тоня знайшла в кишені пальта чоловіка старий, обшарпаний телефон.
Здивувалася. Адже Макс має новенький айфон. Це що за “утильсировина”? Тоня, напевно, забула б про цей телефон, якби на нього в цей момент не надійшло повідомлення: “Макс, коханий, ти коли повернешся додому?”. – Що? Коханий Макс? Додому? – Злякалася Тоня і почала вивчати листування в телефоні. Те, що там виявила ошукана дружина, змусило її подати заяву на роз лучення. – Ти з глузду з’їхала?! – вирував Віктор, чоловік Ніни, сестри Макса. – Такого чоловіка втра тити! Це ж треба здогадатися. Подумаєш, гуляв він. От скажи – він про тебе, про дитину, дбав? Він тебе kохав? Він постійно до тебе повертався! Ну гуляв чоловік для різноманітності, буває.
– Вікторе! Він має п’ять kоханок у різних кінцях міста! Чи не надто велика різноманітність? Мені гидко перебувати поруч із ним. Як уявлю, що після них торкався мене, мені nогано стає! – плакала Тоня. – Він тобі хвалився kоханками? Ні. Приховував! Дбав про тебе! Зрада – не може бути приводом, щоб подавати на роз лучення. А через півроку, після роз лучення Тоні та Макса, Ніна nлакала на грудях Тоні. – Пам’ятаєш, як Вітя кричав на тебе? “Різноманітність…”, “Через зраду не можна подавати на роз лучення!”… – Пам’ятаю. І що? – А то? Варто мені дозволити собі фривольне листування з однокласником, як Вітя подав на розлучення, — Ніна заревіла ще голосніше. – Листування! Розумієш! Лише листування! І більше нічого! Ну, як же так? А?