Цю історію мені розповіла моя співробітниця на роботі. Наш робочий колектив дуже хороший і кожен ділиться з іншими всім тим, що їх турбує та цікавить. Причому багато хто діляться вже занадто потаємними історіями з життя. Бабуся Марини, мати її мами, була надто суворою та kатегоричною людиною. Її виховували в часи після війни, тому це й вплинуло на те, якою вона строгою та вимогливою людиною вона виросла. І цілком можливо, що саме через це мати хотіла швидше покинути будинок матері, їй хотілося виїхати далеко-далеко. Але ні, вона любила свою матір, усі її любили і поважали, але жити з нею під одним дахом — це ще те випробування для них. Як тільки мамі Марині виповнилося вісімнадцять років, вона зібрала свої речі і поїхала жити в місто, щоб вступити вчитися та знайти роботу. Їй вдалося вступити до училища, і навіть встигла повчитися, тільки ось доучитися вона не змогла – наро дила дівчинку – Марину.
Чоловік, який був батьком Марини, одразу добре зреагував на новину про ваrітність своєї жінки, навіть забрав жінку до себе додому, але після народ ження дитини він дізнався, що дитина — це величезна відповідальність. Мати Марини жила з батьком дівчинки півроку, а потім зібралася з думками і вирішила його покинути. Мріяла вона про це ще з самого початку, але боялася йти в будинок до своєї суворої матері. Саме тому їй доводилося терпіти всі витівки її чоловіка. Її чоловік випивав, влаштовував гулянки, кликав додому друзів, не займався дитиною. При цьому він принижував свою жінку. І одного дня мати Марини просто наважилася піти, їй набридло таке ставлення свого чоловіка.
Вона просто взяла свої речі та дитину та пішла з квартири. Її ніхто не намагався зупиняти. Мати Марини не хотіла їхати додому до села, тим більше до матері, але іншого варіанта вона просто не мала. Вона приїхала в село до матері з дитиною, і постукала у двері. Мати відкрила. Взяла дитини на руки і сказала: – Видно, що наша! Нічого, виростимо! Вона не лаяла свою дочку. Мати Марини нічого не розповідала матері про батька дитини, та й та не питала. А після мати Марини всю ніч nлакала, їй було со ромно, що довелося приховувати факт ваrітності від матері через страх. А через час мати Марини зустріла чоловіка з того ж села. А незабаром у них з’явилася спільна дитина — син, який став братом Марини.