Мій син завжди робить всі домашні завдання у групі продовженого дня, тому може сміливо після приходу зі школи йти на дитячий майданчик, який знаходиться неподалік нашого будинку. Так і на цей раз, я відпустив його пограти . Ну а що? Що йому, дитині, ще робити? Поки що у нього дитинство нехай насолоджується ним. Син побіг на майданчик, а я пішов готувати вечерю. Мама наша змушена сьогодні затриматися на роботі, тому я вирішив, що приготую гарну вечерю з цікавими стравами.
Ось я вже роблю гарнір, доробив салат і мені дзвонить син. Слова, які він сказав, змусили мене летіти так, що я перестрибував по три, а то й чотири сходинки спускаючись вниз. Тату, приходь швидше, бо зараз ще й дядько прийде. Фартух я навіть не встиг зняти, так і вибіг з ним на шиї. Дивлюсь — мій син, а біля нього з одного боку якийсь мужик, а з іншого — баба. Я вже почав думати, як зробити так, щоб не постраждав син від розмови з цим дядьком. Син, побачивши мене, зітхнув з полегшенням, але все ще був стривожений. Ті двоє теж повернулися до мене, і подивилися без зла та агресії, ніби ми знайомі вже багато років.
Під час розмови з’ясувалося, що мій син знайшов дороrий телефон цієї людини ввімкнув і легко увійшов у контакт, оскільки пароля на телефоні не було. Він знайшов номер із підписом «Кохана» та зателефонував. Син пояснив, де знаходиться і сказав, що знайшов телефон. Жінка зателефонувала чоловікові, який уже перерив всю машину у пошуках телефону. Телефон, який він втратив, був робочим і на ньому було багато важливої інформації. Подружжя приїхало за телефоном і хотіло віддячити мого сина за доnомогу грошима. Але він не хотів брати, адже «Тато мене вчив, що треба завжди повертати знайдені речі». Вони все-таки вручили мені конверт і раз п’ятнадцять подякували. Коли я побачив су му подяки, я вирішив додати трохи грошей і куnити синові телефон, про який він мріяв.