Світлана nогано себе відчула після дзвінка подруги. Вона їй розповіла, що бачила її хлопця з іншою дівчиною. Вони обіймалися і цілувалися у всіх на очах. Хлопцю вона нічого не розповіла, нагодувала його та пішла спати. Наступного дня Дмитро поїхав у відрядження, і Світлана вирішила зібрати його речі та попрощатися з ним. Раптом постукали у двері. Там була сусідка баба Зіна, з якою Світлана завжди всім ділилася. Баба Зіна одразу відчула, що зі Світланою щось трапилося, і покликала її до себе в гості.
Світлана все їй розповіла. – А твоя подруга точно бачила Дмитра? – Так. То справді був він. Вона його добре знає. Ми обидва були заkохані в нього, але він вибрав мене. Вона навіть після цього зі мною три місяці не розмовляла. – Ну ось і причина тобі брехати. Ти маєш серйозно поговорити з Дмитром, нехай він тобі сам розповість що та як було. Світлана повернулася додому з якимось полегшенням.
Дочекалася Дмитра з відрядження та серйозно з ним поговорила. – Вона тобі бреше, Свєта. Вона завжди хотіла мене спокусити. Дмитро попросив охоронця свого офісу надіслати записи з того дня, коли він нібито зра див Світлану. Для Свєти все стало ясно. – Ти пробач мені, Дімо. Я не мала в тобі сумніватися. Подзвонила вона своїй подрузі і сказала, що роз лучилася з негідником. За дві хвилини Дмитру надійшло повідомлення. «Я знаю, що ти з нею роз лучився. Приходь до мене, я тебе зігрію». Світлана все про свою подругу зрозуміла і з нею спілкуватися перестала. – Виходь за мене заміж, Свєточко. Вибач, що так зволікав.