Всі подруги заздрили Ларисі, бо вона знайшла собі гарного та дбайливого чоловіка. Він дуже любив свою дружину, але водночас був дуже ревнивим. Він увесь час підозрював, що Лариса з кимось зустрічається, на когось задивилась на вулиці, з кимось розмовляє телефоном. Він навіть вечорами перевіряв телефон дружини, щоб дізнатися з ким вона говорила чи переписувалася. Це Ларисі не подобалося, вона через це переживала, розповіла про це подрузі, а та сказала, що Лариса перебільшує і якби вона не давала приводу, то він би не ревнував. Але Лариса ніколи нікому приводу не давала. Вона сподівалася, що згодом чоловік зміниться, але він ставав ще ревнішим , і Лариса стала частіше з ним лаятися на цю тему і навіть запропонувала звернутися до фахівця, але він відмовився, оскільки не приймав своїх помилок.
На день народ ження дружини він купив розкішний букет та обіцяв зводити ввечері до ресторану. Лариса була щасливою, подумала, що чоловік усвідомив свою провину і намагається її спокутувати. Вона одягла гарну сукню, пішла на роботу, а о шостій її мав зустріти чоловік, щоб відвести до ресторану. Коли чоловік приїхав, побачив у руках дружини букет, який подарували колеги . Він одразу розсердився і сказав дружині, щоб вона викинула квіти. -Але це мені колеги подарували, я не хочу викидати подарунок, – сказала вона. -Тоді до ресторану не поїдемо. -І не треба. Лариса дуже засмутилася, адже чоловік зіпсував їй день народ ження та настрій.
Він зупинив машину, викинув квіти дружини, почав їх топтати, а Лариса вийшла з машини, розвернулась і пішла, адже це було надто навіть для нього. -Зараз ми вже можемо поїхати до ресторану, – сказав він. -Я з тобою нікуди не поїду, – відповіла засмучена Лариса. Вона зателефонувала мамі і вирішила переїхати туди, бо у свою квартиру з чоловіком вона повернутися не могла. Вона усвідомила, що чоловік ніколи не зміниться і одного разу надійде з нею, як із цими квітами. Вона розповіла батькам про ревнощі чоловіка, і батьки підтримали Ларису у її рішенні. Вона роз лучилася з ним, а через рік зустріла дуже гарного хлопця, вийшла заміж та наро дила сина. А її подруга, дізнавшись, що вона покинула чоловіка, тут же почала втішити його і через три місяці вони одружилися. А ще через три місяці вони розлучилися, оскільки вона не змогла винести його ревнощів без жодного приводу.