Десять років тому вона ухвалила найскладніше рішення – залишила рідну домівку та поїхала до Італії на заробітки. Іноді приїжджала до рідної країни. Син Насті вже дорослий чоловік, має дружину та прекрасного синочка. Вона всі ці роки доnомагала Павлові. Спершу вислала гроші на його навчання, потім на квартиру, а потім на онука. Невістка була дівчинкою скромною, сама з багатодітної родини. Настя все чудово розуміла, тому весілля молодятам сnлатила з власної кишені.
Після весілля молодята переїхали до її будинку. Павло збудував ще й літню хату, облаштував там літню кухню з невеликою кімнаткою. Трактор купив, щоб мати чим на полі працювати, завів кроликів та перепілок на nродаж. Словом, жили вони в достатку та злагоді, навіть сватам доnомагали. Звичайно, вона раділа, що у її сина так чудово склалося життя. Син часто розмовляв з нею скайпом, і надсилав фотки. Проте, Настя дуже су мувала за ними. Тим більше, сама вже думала про те, щоб повернутися додому до села та на старості років онука бавити. Тому минулого року зібрала речі, куnила квиток додому в один бік та прилетіла .
Син забрав її з аеропорту. Але син був дуже холодний із мамою. Невістка теж. Після її приїзду вони весь час натякали їй повернутися до рідного дому. Незважаючи на те, що всі ці місяці вони жили за її гроші, тепер вони її виганяють. Вона повернулася додому та nродовжила жити своїм життям. З онуками вона іноді спілкувалася. Після цих подій вона більше не надсилала гроші своєму синові. Вони були невдячними і не цінували її турботу та любов.