Всі ми чули багато історій про те, як сім’я бере дитину з дитячого будинку. Кожна з них закінчується по-різному — деякі щасливо, де й батьки та дитина приймають один одного і живуть душу в душу, а деякі не надто, де батьки можуть не впоратися з великою відповідальністю. Якийсь час мій чоловік працював в інт ернаті, куди батьки приводили складних дітей. Траплялися випадки, коли діти виправлялися та поверталися до сім’ї, але зазвичай їх усіх перенаправляли до дитячого будинку. У тому інте рнаті багато років працювала вихователька Надія — дуже гарна жінка, років сорока п’яти. У них із чоловіком був уже дорослий син, але вона завжди мріяла про доньку. І ось одного разу до інт ернату привели шестирічну дівчинку. У неї з Надією одразу зав’язалися дуже теплі стосунки. Маленька Софія ні на крок не відходила від жінки, щовечора зі сльозами проводжала Надію додому, а вранці радісно зустрічала.
Усі співробітники говорили: «Надя, ну це ж однозначно твоя дитина!». І згодом жінка таки зважилася забрати дівчинку до себе, до того ж рідні були лише раді. Проте за два тижні Надія повернула Софію назад, бо чоловік поставив ультиматум — він із сином, чи ця дівчинка. Присутні в інтернаті були աоkовані: Надія, яка обожнювала дітей усією душею, повернула дівчинку назад до притулку без жодних пояснень! У всіх працівників, мій чоловік серед них, в очах стояли сльози. Софія плакала і кричала: «Мамочко, благаю, не залишай мене! Забери мене з собою!», Проте Надія навіть не озирнулася, а мовчки вийшла. У той ж день вона написала заяву на звільнення. Пройшло багато років, перш ніж я почула цю історію. Мій чоловік повернувся з роботи та розповів, що зустрів Надію у магазині. Він довго не наважувався, але зрештою таки запитав її про той випадок.
Надя розповіла, що вже з першого дня Софія почала поводитись зовсім неадекватно: вона не давала нікому поговорити з жінкою, влаштовувала моторошні істерики, кидалася до її сина виделками та тарілками і одного разу навіть серйозно його поранила. Чоловіка Надії дівчинка взагалі зненавиділа і відмовлялася слухати. Спочатку сім’я намагалася ставитись до цього з розумінням, але один випадок перекреслив усе. Коли Надія прокинулася, то біля її голови стояла Софія з ножицями в одній руці та її волоссям у другій. Для чого вона це зробила досі є таємницею. Після цього чоловік Надії не витримав і поставив жінку перед непростим вибором — чи він із сином, чи Софія. Рідні батьки дівчинку так і не забрали, а потім її перевели до дитячого будинку. Як склалося її життя далі, на жаль, нікому не відомо.