Рита щовечора намагалася догодити своїй свекрусі. Але це було зробити щоразу дуже складно. Свекруха завжди знаходила до чого можна причепитися. Так після роботи Рита вдавалася додому, швидко мила посуд, який залишили свекри і приступала до вечері. До того, як відчиняться двері дівчина повинна була встигнути закінчити з приготуванням і готуванням по будинку. Але і тоді свекруха починала голосити, що Рита nогана господиня, і її син гідний більшого. Рита після цього довго nлакала у кімнаті. чоловік намагався її заспокоїти, просив не звертати уваги на слова матері: -Ну як мені не зважати, це ж твоя мама!
Тим більше, я не зробила нічого nоганого. Я постійно намагаюся зробити все краще. Свекру дуже подобалися вечері невістки. Свекрусі також було смачно, але вона цього не визнавала, хоч і брала добавки. Але постійно шукала якісь мінуси. Навіть могла просто так на зовнішність Рити перейти. Істерики у Рити після кожної вечері почали частішати. Вона більше не могла витримувати тиску з боку свекрухи і в якийсь день сказала: -Ну що ви від мене хочете? Що nоганого я вас зробила, що ви завжди змагаєтеся зі мною, намагаєтеся щось довести і принизити мене?
-Та хто ти така щоб зі мною змагатися? Ти вкрала у мене сина, він не пови нен був на тобі одружитися! Це була остання крапля. Рита пішла в кімнату збирати свою валізу. Батько підійшов до сина і сказав, що краще їм все ж таки зняти окреме житло. Інакше він може назавжди втра тити таку хорошу дружину, як Риту. І він вирішив, що до кінця залишиться із нею. З беззахисною Ритою, яку до кісток проїла своєю ненавистю свекруха. У результаті вони винайняли квартиру. Спілкування зі свекрами вони почали відновлювати поступово, і тепер змогли порозумітися, варто було тільки переїхати.