Марія Степанівна завтра мала день народ ження, і колеги вирішили куnити оригінальний подарунок. Світлана хотіла доробити справи, тому що їх начальник був дуже суворою людиною. Наталя сказала, що начальник у курсі і відпустив їх раніше. Андрій Миколайович був уже біля машини. Наталя зітхнула і покірно підвелася, сперечатися з Ольгою було марно. Якщо вона взялася за справу, то її не зупиниш. Вона хотіла все закінчити сьогодні, щоби був час перевірити деякі дані. Директор Антон Дмитрович був дуже жорстокою людиною. Через маленьку помилку він міг позбавити їх премії. Однак Ольга знайшла аргументи: по-перше, подарунок був потрібен на ювілей та вимагав ретельного вибору, по-друге – іменинницею була головна бухгалтерка.
Андрій Миколайович, начальник відділу продажу, а за сумісництвом хлопець Ольги, на появу жінок широко посміхнувся. Ольга сказала, що треба подарунок куnити, а ще торговим центром пробігтися. Для Наталії, яка працювала по 12 годин на добу та в магазинах була у вихідні, людей було надзвичайно мало. Пробігшись поверхами, вони зупинилися біля магазину з товарами з вовни. Марії обрали гарну ковдру, а Андрій Миколайович задивився на якісь капці. Поки заkохані вибирали капці, Наталя подумала, що і їй у хаті чоловічі капці теж би не завадили. Сергій хоч інколи, але приходить. І тато ж заглядає, і брат буває. Вона взяла в руки пару чорних капців з білим, покрутила в руках. Знижка на ці капці була справді гарною. Вона купила та поставила вдома на видному місці. Однак Сергій, який зайшов за кілька днів, покуnку не оцінив . Не носить він такі капці, спекотно в них. Наталя прибрала їх з очей геть. І всю зиму про них не згадувала.
Весна принесла зміни. Оля та Наталя розійшлися зі своїми кавалерами та відновили прогулянки після роботи. Якось до них підійшов симпатичний хлопець. Красивий, високий, широкоплечий, пшеничного кольору волосся, сіро-блакитні очі. Він спитав дівчат, як йому потрапити до музею. Ця людина тут втретє у відрядженні, все часу не було. Наталя запропонувала провести його до музею. Ольга терпіти не могла високих чоловіків та ще й блондинів. А коли екскурсія закінчилася і настав час роз лучатися, він запитав у Наталії про завтрашні плани. Якщо начальник не дасть термінової роботи, вона вільна. Вадим пробув у їхньому місті ще два тижні. За цей час Наталя показала йому всі визначні пам’ятки та найкрасивіші місця. Вони почали роман, який nродовжився досить довго. А за два місяці він приїхав робити пропозицію Насті. Вона прийняла цю пропозицію, і вони зіграли велике весілля.