Оля довгий час не могла повірити, що їй реально пощастило з невісткою. Адже всі подруги сkаржилися на те, який жа хливий вибір зробили їхні сини. Але Алла була зовсім іншою. Варто було прокинутися свекрусі – сніданок чекав її на столі. У квартирі завжди було прибрано, та й син завжди ходив щасливий і задоволений. Але минув час, і поведінка сина різко змінилася. Він почав критикувати свою дружину щодо всього. На щастя для Алли, свекруха завжди була на її боці.
Якось Оля попросила сина про доnомогу: треба було відремонтувати крісло. Але син відповів, мовляв, нехай Алла це робить: живе за чужий рахунок, то нехай відпрацьовує, а то на вулицю вижене. Навіть після народ ження двох дітей все господарство nродовжувало лежати на плечах Алли. Ольга доnомагала їй скільки було сил, але цього все одно було недостатньо. А чоловік так і не хотів палець об палець ударити. Якось син Олі поїхав до іншого міста.
Його не було кілька днів, а потім він написав мамі повідомлення, що більше не повернеться, втомився від сімейного життя, а на дружину та дітей йому вже байдуже. Оля не могла пробачити синові такого вчинку. Наступного дня вона вирушила до нотаріуса і переписала половину свого будинку на Аллу та онуків. Через 3 роки син повернувся. Але повернувся він з якоюсь жінкою та дитиною. -Так, мамо. Зараз же виганяй цих негідників із дому. Я привіз тобі нову невістку та онука. – Будинок відтепер належить Аллі та онукам. Але ти не хвилю йся: заробиш ще. А тепер пішов геть звідси.