Мама звинувачувала мою дружину, в чому було можливо. Я навіть тест на батьківство зробив, щоб запевнити її, що дочка від мене. Але мама все не заспокоювалася

Після того, як батько покинув нас, моя мама більше ні з ким сім’ю заводити не стала. Вона одна піднімала мене. Багато працювала, щоб забезпечити мене необхідним. Оплатила моє навчання в університеті, після закінчення якого я знайшов добру роботу. Але мама на дух не переносила моїх подруг. Я їх наводив, знайомив із нею. Але, мабуть, насправді не любив їх. Тому що, коли мама розкритикувала їх – одна надто молода, інша наскрізь фальшива, – я без жалю роз лучився з ними. І до Христини у неї знайшлися претензії.

 

Advertisements

“Село! Приїхала для того, щоб вдало вискочити заміж!”, мовила мама. Але я дуже любив дівчину, тому одружився з нею, незважаючи на опір матері. Свого житла ми не мали, і ми почали жити з мамою. Та сприйняла мою дружину в багнети. Намагалася починати сварkу з невісткою, але та мовчки робила те, що від неї вимагала свекруха. Потім мама звинуватила Христину в тому, що та вийшла заміж за мене через квартиру. А коли Христина повідомила, що ваrітна, мама відразу висловила сумнів, що дитина від мене. У нас із дружиною наро дилася дочка.

 

Мати кілька разів вимагала скласти тест на батьківство. Щоб змусити її замовкнути, і не обливати мою дружину брудом, я здав тест на батьківство. Відповідь була позитивною. Майже стовідсоткова гарантія того, що я є батьком дитини. Я думав мама після цього перестане дошкуляти моїй дружині. Але ні , вона знайшла до чого причепитися. Вона сказала, що не пропише Христину у своїй квартирі. Більше того, вимагала від мене, щоб я роз лучився з дружиною та забрав свою дочку. Щоб ми залишилися жити втрьох: мама, я і моя дочка. Ось тут я втратив будь-яке терпіння. Я винайняв квартиру і переїхав із сім’єю жити туди. А з мамою більше не спілкуюся.

Advertisements

Leave a Comment