Світлана мешкала у невеликому селі. Хоч і батько, і мати її працювали, але їх було четверо братів та сестер. Тому особливого статку у сім’ї не було. Світлана отримувала хороші оцінки в школі з усіх предметів, але більше любила математику. Навіть довгі приклади вміла вирішувати в умі. Вона мріяла nродовжити навчання і вступити до університету, але на це її батьки не мали грошей. Тому дівчина мала влаштуватися на роботу, щоб заробити собі на навчання. Дівчину, яка щойно закінчила школу, яка не має стажу роботи, на хорошу роботу ніхто брати не став. Тому довелося вибирати з доступніших пропозицій.
Так вона влаштувалася посудомийкою в ресторан. Робота була нестерпно тяжкою. Вистоявши цілий день на ногах, Світлана приходила додому і одразу падала спати. Але, попрацювавши кілька місяців, вона увійшла до ритму і до кінця робочого дня втома вже була не такою відчутною, як на початку. Якось постачальник привіз у ресторан продукти. Документи залишив на столі. Світлана зауважила, що вони зовсім не заповнені. А це було дуже ризиковано, через таку недбалість можуть бути проблеми. Світлана сіла і за кілька хвилин зробила всі необхідні обчислення, навіть загальну суму підрахувала.
Коли чоловік взяв документи до рук, щоб заповнити, він побачив, що все вже зроблено . Перевірив – усі підрахунки вірні. Запитав Світлану, як їй це вдалося? А вона сказала, що це для неї не складно. Чоловік не повірив на слово і попросив помножити кілька цифр. Усі відповіді були вірними. Коли чоловік приїхав до ресторану наступного разу, він запропонував Світлані працювати на посаді бухгалтера. Навіть пообіцяв сnлатити підготовчі курси, щоб не втра тити такого цінного працівника. Зараз Світлана має гарну роботу і планує вступати до університету на заочну форму навчання. І дуже рада, що доля подарувала їй щасливий білет.