Я тільки навчаюсь на рієлтора, зараз мої послуги коштують відносно дешево. І ось деякий час тому мені трапився цікавий випадок. Прийшла жінка, її звали Кариною, їй було 45 років. У неї була дочка років 10. Грошей було дуже мало, мені було важко знайти їм потрібну квартиру. І все-таки мені вдалося. Квартира була однокімнатною зі скромним ремонтом та галасливими сусідами. Але Карина погодилася її подивитися, бо іншого вибору вона не мала.
Як потім я дізналася, Карину кілька років тому кинув чоловік. Пішов до молодої дівчини, забрав із собою все, що тільки можна. Залишив Карину з дитиною на вулиці без грошей. Якось зміг ухилитися від виплати аліментів. І ось поки Карина вставала на ноги, намагалася десь підробляти, винаймала квартиру. Потім почала паралельно накопичувати гроші на своє власне житло. Назбиралося небагато, але знайти квартиру цілком можливо. Карина приїхала на огляд квартири разом із донькою. Прийшли, почали дивитись. Але Карина особливо не придивлялася, їй одразу все сподобалося.
Головне, що це не якийсь гараж, а так все добре. І тільки Карина зібралася залишити господині будинку велику заставу, як її дочка відразу запротестувала. -Ми не будемо тут жити! Я помітила у ванній павука і на кухні у кутку теж. Я не хочу тут залишатися, мама давай підемо. Потім цілком доросла дівчинка почала плакати. Карина не могла її заспокоїти, вибачалася. І тут уже господиня почала обурюватися, що в неї якийсь дитячий садок розвели. Сказала, що діти безглузді, що вони взагалі можуть знати про квартири. Ці слова зачепили Карину. Вона відклала гроші і сказала, що подумає. Так вона пішла і більше не поверталася. А потім з’ясувалося, що господиня квартири виявилася шахрайкою. Вона розводила людей за гроші, а потім зникала. Добре, що дитина щось відчувла погане, і вони не купили цю квартиру.