Так склалося в моєму житті, що сім’ю я не створила. тому все життя присвятила близьким людям та членам моєї сім’ї; мамі, татові, сестрі та племіннику. Нещодавно не стало моїх дорогих батьків. З рідних тепер у мене тільки сестра та її син. З Льошею у нас особливі взаємини, я його вважала мало не своєю дитиною, а не просто племінником.
Грошей я на нього не шkодувала і навіть профінансувала його освіту закордоном. Я зараз живу і працюю в Польщі. Коли племінник зі своєю дружиною взяли будинок в іnотеку, я доnомогла йому з першим внеском. Я навіть не стала претендувати на квартиру батьків, щоб Льоша вклав ці гроші у свою справу. Я розраховувала, що моє ставлення цінують. Нещодавно на мене накотила ностальгія, і я вирішила повернутись на батьківщину.
Зупинитись вирішила у племінника. Має двоповерховий будинок у хорошому районі, місця повно. Але не минуло й тижня, а я стала виnадковою свідкою неприємної розмови. Я, вийшовши з ванної, підслухала, як дружина Олексія обурювалася, що я з ними живу і вимагала вигнати мене, бо я їм набридла. Образливим було те, що племінник мовчав. Він не захищав мене! Того дня я зрозуміла, що в їхньому домі мені нема місця.