Ще в інтернаті Яна мріяла про велику родину. Вона з народ ження виросла у дитячому будинkу. Складне дитинство не вплинуло на життєлюбність дівчини. Вона в школі добре вчилася, але в інститут не пішла, бо й тоді розуміла, що головне заробити на життя та придбати житло.
Працювати вона влаштувалась на фабрику, за працьовитість та відповідальність фабрика виділила їй однокімнатну квартиру, чому дівчина була дуже рада. Незабаром до них перевели нового співробітника. З Іваном вона майже відразу порозумілася, а через рік вони одружилися. Батьки Івана прийняли наречену не надто добре, не подобалося їм, що вона безрідна.
Вони перед ним ультиматум поставили, що якщо він з нею одружиться, то перестануть спілкуватися з ним. Іван вирішив вибрати kохання, після цього родина розірвала з ним усі зв’язки. Варто зазначити, що з вибором чоловік явно не схибив. Коли через рік у нього виявили серйозне захворю вання з високою ймовірністю смерті, Яна була єдиною, хто з самого початку всім серцем вірила в його одужання. Вона зробила все, що від неї залежало, щоби чоловік здо ровів, навіть гроші на його ліkування зібрала. Бог виявився милостивим до цієї сім’ї, Іван одужав.