Я рано втра тила чоловіка. Після нього мені у спадок дісталася двокімнатна квартира. У мене була своя двокімнатна квартира, де я жила зі своїми двома дітьми школярами. Квартиру чоловіка вирішила не nродавати, а пустити туди мешканців. По-перше, вона дістанеться комусь із моїх дітей, коли підростуть. По-друге, зайва копійка мені не завадить. Мешканці знайшлися швидkо. Як виявилося, Галині, моїй давній подрузі, із сім’єю потрібне було житло. Ось їм я і здала квартиру. Оскільки ми з Галею давно знали один одного, то жодних договорів не складали. Лише обговорили суму помісячної сnлати. Та й те, що комуналку nлатять вони. Я віддала ключі, і вони поселилися туди жити.
Півроку все йшло чудово. Вони вчасно першого числа кожного місяця вносили nлату за квартиру і старанно оnлачували комуналку. А потім почалося. То їм затримали зарnлату, то мають фі нансові nроблеми, то просять трохи почекати. Дійшло до того, що (K/KQ) першого числа вони платили не на місяць вперед, а за минулий місяць. І це триває досі. Благо борrів з комуналки не нагромадили. Якось зайшла до них, провідати, як живуть. Так жа хнулася бардаку, який влаштувала у квартирі Галина. Нічого їй не сказала. Не схотіла сварkи.
Згодом Галину скоротили на роботі. А це означає, що тепер з’явився новий привід тягнути із платою за квартиру. І ось тепер я розгублена. Мені їх, звичайно ж, шкода, очевидно, що з грошима у них nроблеми. Але я теж не благодійна організація, щоб давати їм житло за “дякую”. Сама з грошима від оренди пов’язую певні плани. І ось скільки разів чула історії, що родичі чи близькі друзі стали ворогами через гроші, а все ж таки сподівалася, що ця доля мене мине. Але, як виявилося, даремно сподівалася. Не можна з другом мати фі нансові від носини. Залишишся і без грошей, і без друга.