Це така буденна і в той же час неймовірна історія, яка доводить, що небайдужі і справжні особистості — люди, яким властиві героїчні вчинки, існують, і вони живуть серед нас.Роблячи, на перший погляд, звичайні речі, вони заслуговують на пошану й повагу і гідно носять статус людини з великої літери.Їду вчора в громадському транспорті. Оплатила проїзд, одягла навушники, їжу до місця призначення.
Не минуло й п’яти хвилин, чую, як крізь мелодію доносяться крики і стогони. Всі присутні в автобусі повернули голови на задні ряди. Вагітна жінка — і здається все почалося.Водій швидко прийняв правильне рішення, сказав, що через кілька хвилин зупинка біля пологового будинку (насправді, це був не його маршрут), автобус зупинився, а пасажири, яким не потрібно було рухатися далі, спустилися.Я вирішила залишитися: у мене було в запасі багато вільного часу. Так хотілося бути корисною. Водій додав швидкості і помчав як швидка допомога.
Зупинившись у незапланованої зупинки, водій швидко вибіг, взяв її на руки і помчав до пологового будинку. Я взяла сумку майбутньої матусі і знайшла телефон; слава Богу він був не заблокований. У числі останніх був контакт «Улюблений»; дзвоню, пояснюю ситуацію, дружина ось-ось народить, назвала адресу. Похапцем взяла всі речі і побігла за водієм.Жінка була в безпеці і під повним захистом лікарів. Дочекалися приїзду майбутнього татуся. Зустріли, провели до піл. Поки чекали, поговорили, класний мужик