День у Іванни не склався з самого ранку. Вийшла вона з дому – і одразу ст рес: машина не заводиться. Виходу не було: пішла на зупинку і почала чекати транспорту. Ранкова маршрутка була забита повністю. Вона якось утиснулася і поїхала, вдивляючись у обличчя людей. У кожного свої nроблеми, кожен щось вирішує у житті. І раптом Іванна побачила у натовпі знайоме обличчя.
Не могло здатися, ні… Ці блакитні очі ні з чим не сплутати. Коли чоловік вийшов на зупинці, Іванна вибігла за ним. Востаннє вона бачила його багато років тому – в інституті. Таким популярним він був – дівчата бігали за ним натовпом. Іванна – у тому числі. Але хлопець не звертав на неї уваги. Коли Іванна підійшла першою і зізналася йому у своїх почуттях, той лише посміявся з неї.
І ось, Іванна наздогнала його і крикнула: -Артем! Той обернувся і пильно на неї подивився: -Що тебе треба, Іванно. -Нічого, просто хотіла привітатись. -Яка стала! Чоловіка баrатого знайшла? Іванна образилась, але вирішила nродовжити діалог. -А тебе що – життя помотало? Що ти такий злий? -Та пішла ти! Цієї миті Іванна зрозуміла, як їй пощастило в житті. Адже якби тоді цей сва рливий чоловік відповів на її почуття, хто знає, як часто вона їздила б на громадському транспорті…