Я менеджер середнього класу, мешкаю один. Є в мене пристойна квартира у місті, від батьків дісталася у сnадок. Мені двадцять шість, доки не зустрів даму свого серця, але зустрів кішку свого серця. Ми з Марусею чудово разом живемо. Мені вистачає грошей на всі базові потреби, а розкоші я ніколи не потребував. Є в мене машина недороrа, але зручна, їжа, я всім задоволений.
А дівчину я зустріну ту, що призначена долею. Історія, яку я розповісти збираюся, почалася з того, що ми з другом вирішили зіграти у лотерею. Загалом я в таке не вірю, але вирішив спробувати забави заради. Ми куnили лотерейні квитки на якомусь ярмарку. Я про свій квиток згадав лише коли додому дістався. І уявіть мій подив, коли я побачив, що квиток виграшний. Як виграш передбачалася велика сума грошей.
Наступного дня я пішов і одержав ці гроші, досі не вірячи, що це все відбувається зі мною. Я таких грошей ніколи у своєму житті на руках не тримав! І можна було б навіть машину оновити, але я вирішив зробити по-іншому. Ці гроші виявилися у мене через чисту виnадковість, а отже див но якось вважати, що вони мені належать. Я тут згадав, що будинок моєї бабусі в селі відчайдушно потребує ремонту і вирішив витра тити їх на те, щоб бабусі було комфортно жити. Вона була вдячна до сл із.