40 років свого життя я присвятив сім’ї та дітям, але після того, як я виnадково почув слова онуки, мені стало і бол яче та приkро

Неприємно, коли рідні тобі люди просто в обличчя тебе зрад жують, але ще неприємніше, коли вони це роблять за твоєю спиною. Саме це не пощастило відчути мені. Для мене цей факт ще більш неприємний, коли я усвідомлюю, як я присвятив себе людям, які бажали моєї смер ті. А присвятив я їм небаrато, не мало 40 років мого життя. Саме стільки років я витра тив на побудові сім’ї, її основ і майбутнього, яке залишиться моїм дітям, онукам та правнукам, як подарунок від мене.

Свої останні роки життя я хоч і був не таким енергійним, як раніше, адже згодом ми всі стаємо лише бляклою тінню старого себе, я все одно намагався забезпечити своїй сім’ї все. Я своїм дітям подарував найкраще місце для відпочинку у вигляді дачі з гарним садом, який я побудував з нуля, або басейн, який я зробив сам на задньому дворі нашого будинку, де мої діти зараз проводять більшу частину літа.

Advertisements

Слів подяки я не отримував, але я на них не чекав. Те, що мої діти веселяться і добре проводять час завдяки мені, це вже подяка для мене. Ось тільки недавно сталося щось, що змогло мене образити. Я спав у вітальні нашого будинку, а поряд, на кухні спала моя онука з її хлопцем. В їхній розмові я почув, що моя онука сказала, що їм залишилося зовсім недовго, мовляв, старий ледве на ногах тримається, скоро цей будинок повністю дістанеться їм. Мені було неприємно, що моя рідна онука такої думки про мене, але все ж таки будинок я залишу їй.

Advertisements

Leave a Comment