Як будь-яка інша пара, яка прожила разом майже 30 років, я б ніколи не подумала, що мій чоловік здатний мені зрадити, залишити або кинути. Роки спільного життя мене переконали, що мій чоловік мене сильно любить, відданий мені, та й я сама відчувала, що він така людина, що ніколи не зра дить. Все сталося несподівано і до див ного раптово. Мій чоловік в один день просто прийшов з роботи дуже пригніченим.
Я хвилю валася за нього, запитала в чому ж справа, але він все приховував, не хотів мені нічого говорити. Через пару днів чоловік запросив мене на серйозну розмову і зізнався, що у нього вже давно є kоханка, з якою вони хочуть побудувати сім’ю, а зі мною він хоче роз лучитися. Змусити людину полюбити мене я не могла, так що я просто через пекельний біль відпустила його.
Наші діти були здивовані не менше, ніж я, але мені було по-особливому погано, все ж я так сильно його любила… і за ці довгі роки я навіть звикла, що він завжди поруч, а він так просто зміг до мене охолонути, просто в мить зруйнував все, що ми будували десятиліттями по маленьких шматочках… Я зла на чоловіка не тримаю. Моя любов до нього занадто велика, щоб бажати йому зла. Я хочу, щоб він був щасливий, але не настільки, яким був зі мною, коли ми тільки будували наш осередок суспільства.