Я цю історію пам’ятаю чудово, адже вона стала для мене повчальною, а відбулася у мої шкільні роки, коли я навчалася у сьомому класі. У нашому класі була одна дівчина, трохи повненька… повніше звичайного, так би мовити. Всі хлопці в класі сміялися з неї, поки в наш клас не прийшла новенька, Аліса. Вона була вдвічі більша від тієї пампушки. Звичайно, вся увага хлопчиків переключилася на Алісу. Одного разу один із хлопців, Семен, пульнув у Алісу булочкою в їдальні, зі словами: «Жри, слон!». Аліса лише струснула джинси і пішла далі, не змінившись навіть на обличчі.
– Корова! – крикнув Семен Алісі. – У тебе таке нудне життя, що моя фігура – єдине, що тебе в ньому цікавить? Дивись на здоров’я, мені все одно, – сказала наша новенька і під здивовані погляди однокласників потопала далі. Якось під Алісою зламався козел на фізкультурі. – Чого смієтеся? У нас урок взагалі! – крикнула Аліса хлопцям, – ну, підніміть козла. Влітку Аліса вирішила взятися за себе. За 3 місяці вона схудла на приблизно 15 кілограмів, перефарбувала волосся, змінила стиль. Це не залишилося непоміченим нашими суворими критиками жіночого тіла – хлопчаками.
Вони одразу почали вибудовувати дружні стосунки з красунею. Лише Семен не міг їй навіть в очі дивитися. Тоді Аліса підійшла до нього сама і сказала жартівливо: – Ти так загадково мовчиш, бо вигадуєш нові глузування? Аліса ніколи не комплексувала щодо своєї зовнішності. Вона завжди була впевненою в собі красунею, яка знає свої дрібні вади і вміє працювати над ними.