З самого дитинства мама практично не звертала на мене уваги. Хто був мої батьком – вона так і не сказала. А потім вийшла заміж за іншого чоловіка. Від нього мама народила брата Рому. Вона приділяла йому стільки уваги, дарувала любов і турботу, що я просто зненавиділа цього Рому, бо я цього від матері не отримувала. Коли я закінчила школу, то мене вдало спихнули в коледж, щоб я переїхала жити в гуртожиток. А після навчання мама сказала, що я вже доросла людина і сама повинна вміти заробляти собі на життя.
Мені було дуже приkро, адже, по суті, я залишилася на вулиці. Я влаштувалася працювати офіціанткою. Так як я працювала старанніше всіх, то мене підвищили до менеджера. Так я швидко йшла по своїй кар’єрній драбині, стала відкладати на своє особисте житло. Мама мною не цікавилася, вона жила своїм життям з чоловіком і Ромою. Я сама кожен раз дзвонила їй, щось розповідала, але вона слухала мене без інтересу, наче оператор мобільного зв’язку. Зате вона з великим ентузіазмом розповідала про досягнення Роми.
Як-то раз мама сама мені перша подзвонила, виявляється її чоловік загинув. Я тут же приїхала до неї, щоб підтримати. Сама сnлатила nохорон, потім ще місяць мама з Ромою жили за мій рахунок. Я запропонувала мамі переїхати до неї, на що вона була kатегорично проти. Коли місяць жалоби закінчився, то я повернулася додому. Мені було прикро, що я всю свою підтримку і накопичені rроші витратила на маму, а їй не хочеться навіть, щоб я жила з нею і була поруч. А потім від мами стали надходити часті дзвінки, вона просила у мене rроші. Їй було абсолютно все одно, як я живу і як проходить моє життя. Головне – отримати rроші на себе і Рому. При чому Ромі вже 20 років, він і сам може працювати, мати теж працездатна. Я заблокувала її номер, і мені стало легше жити.