Кожна людина заслуговує на своє власне щастя, чим би воно не було, яким би воно не було. У всіх має бути своє щастя, адже, у кожного своє розуміння цього явища, чи, можна сказати, стану. Для 35-річної Даші головним щастям у житті був її чоловік. Андрій. Андрій все своє життя був людиною з чудовим почуттям гумору, міг розвеселити навіть найсерйознішу людину в компанії, при цьому в нього були свої цінності: сім’я для нього була понад усе, і заради збереження сім’ї він був готовий піти на все. Так прийнято з усіма добрими людьми:
Бог забирає їх до себе раніше за інших, і Андрія доля не оминула. Після того, як його не стало, було таке почуття, що не стало і Даші, адже вона назавжди замкнулася в собі, не могла спокійно жити без чоловіка, не було вже для неї сенсу жити, вона й не хотіла це робити без чоловіка. Тоді їй на доnомогу прийшов її сусід Кирило, який, як ніхто інший, розумів, що сусідка відчувала.
Кирило сам ще багато років тому втра тив в автоаварії свою дружину, і після цього він знайшов у собі сили жити далі, і цими самими силами і досвідом переживання втра ти близької людини він хотів поділитися з Дашею. Кирило з Дашею багато гуляли разом, проводили час разом, гостювали один у одного, і невдовзі навіть одружилися, і Даша була дуже рада, не тому, що знайшла нове щастя, ні, вона була рада, що змогла розділити горе з тим, хто розуміє весь її внутрішній світ.