Я наро дився в маленькому містечку, і найбільшою мрією було переїхати у велике місто, де можливості на кожному кроці, немає межі нічому – навіть поверхам будівель… Коли мені виповнилося 23, моя мрія збулася: я переїхав у мегаполіс, де влаштувався на хорошу роботу, зміг накопичити за 3 роки жорсткої економії на двокімнатну квартиру і зустрів своє kохання, Іру, на якій і одружився. Я сам насилу вірив у те, що відбувається.
Я думав, це сон, і я, насправді, живу все в тому ж селі, але ні, все було наяву. Ми з Ірою планували створити супервелику родину. Двушки нам було достатньо лише на якийсь час, адже для 4-х дітей, як ми планували, потрібно було мати відповідні умови. Іра була дівчиною з того самого маленького міста, з якого був і я. Нам було дуже комфортно один з одним, ми доповнювали один одного у всьому. Здавалося б, що може піти не так у такій гарній любовній історії…
Якось мені зателефонувала теща з проханням: молодша сестра моєї дружини, Олена, збиралася подати документи до гімназії в нашому місті, але для цього їй потрібна була прописка. Я вирішив спочатку дружині сказати, що маю намір відмовити тещі, а потім уже з її мамою поговорити. Сподіваюся, зрозуміють мене. У мене немає гарантії, що Олена не відмовиться виписуватися з нашого будинку!